Вентиляція кафе та ресторанів: проєктування, розрахунок і монтаж
Вентиляція ресторану або кафе має одночасно вирішувати кілька завдань: забезпечувати свіжим повітрям відвідувачів і персонал, видаляти тепло, вологу та запахи з кухні, вловлювати жирові забруднення й запобігати поширенню кухонних запахів за межі будівлі.
При цьому вентиляція кухні та вентиляція залу для відвідувачів — це різні інженерні системи зі своїми розрахунковими параметрами й особливостями роботи. Помилки під час проєктування можуть призвести до задимлення кухні, поширення запахів в обідню залу, недостатньої продуктивності витяжки, протягів і надмірних витрат на опалення та кондиціонування.
Ми проєктуємо вентиляцію кафе та ресторанів з урахуванням планування приміщень, кількості посадкових місць, складу технологічного обладнання й особливостей будівлі. За потреби передбачаємо кондиціонування, компенсаційний приплив і багатоступеневе очищення витяжного повітря.
Не можна розглядати витяжку кухні окремо від припливу повітря, вентиляції обідньої зали та обладнання для очищення. Усі ці елементи мають працювати узгоджено, з урахуванням повітряного балансу будівлі.
- Які завдання вирішує вентиляція ресторану
- Норми вентиляції кафе та ресторанів
- Розрахунок вентиляції в залі для відвідувачів
- Витяжна вентиляція кухні: зонти та розрахунок
- Розмір і конструкція витяжного зонта
- Компенсаційний приплив повітря
- Очищення витяжного повітря кухні
- Приклади проєктів вентиляції
- Проєктування та монтаж вентиляції
Які завдання вирішує вентиляція ресторану
Залежно від площі закладу, складу приміщень і технологічного обладнання проєкт може включати кілька самостійних систем:
- Місцева витяжна вентиляція кухні. Видалення тепла, пари, жирового аерозолю та продуктів приготування їжі безпосередньо від плит, фритюрниць, грилів, мангалів та іншого теплового обладнання.
- Загальнообмінна вентиляція кухні. Видалення залишкових надлишків тепла, вологи та забруднень, які не захоплюються місцевими витяжними пристроями.
- Припливна вентиляція кухні. Подача зовнішнього повітря для компенсації витяжки та забезпечення необхідного повітряного балансу.
- Припливно-витяжна вентиляція зали. Забезпечення відвідувачів свіжим повітрям і підтримання прийнятного мікроклімату.
- Кондиціонування зали. Підтримання комфортної температури в теплий період року та, за потреби, додаткове опалення.
- Очищення витяжного повітря. Видалення жирового аерозолю, диму, сажі та зменшення інтенсивності запахів перед викидом повітря назовні.
- Кондиціонування кухні. Додаткове охолодження робочої зони, якщо тепловиділення від обладнання та людей роблять його необхідним.
Не кожному закладу потрібні всі перелічені системи. Їхній склад визначається після аналізу технологічного завдання, архітектури будівлі та розрахунку повітрообміну.
Норми вентиляції кафе та ресторанів
Під час проєктування систем вентиляції закладів громадського харчування необхідно враховувати профільні будівельні норми України та загальні вимоги до опалення, вентиляції й кондиціонування.
Зокрема, використовуються:
- ДБН В.2.2-25:2009 «Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)» зі змінами №1 та №2. Документ містить спеціальні вимоги до приміщень закладів громадського харчування, зокрема до вентиляції та розрахункових параметрів повітрообміну.
- ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» — загальні вимоги до проєктування систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
Нормативні документи слід розглядати в актуальній редакції та застосовувати разом з іншими вимогами, що стосуються конкретного об’єкта. Окремі значення з таблиць не можна використовувати без урахування призначення приміщення та умов експлуатації.
Кратність повітрообміну в приміщеннях закладів громадського харчування
У додатку М ДБН В.2.2-25:2009 наведено таблицю розрахункової температури взимку та кратності повітрообміну для різних приміщень закладів громадського харчування.
Кратність показує, скільки об’ємів повітря приміщення подається або видаляється протягом однієї години. Наприклад, кратність 3 означає витрату повітря, що дорівнює трьом об’ємам приміщення за годину.
| Приміщення | Розрахункова температура, °C | Приплив, 1/год | Витяжка, 1/год |
|---|---|---|---|
| Обідня зала, роздавальна, естрада, танцювальний майданчик | 18 | За розрахунком | |
| Аванзала, хол, вестибюль із гардеробом | 18 | 2 | — |
| Артистична, приміщення для зберігання музичних інструментів | 18 | 1 | 1 |
| Приміщення музичного та аудіовізуального обладнання | 18 | 1 | 1 |
| Банкетна зала, окремі кабінети, бар, буфет | 20 | 3 | 3 |
| Приміщення відпочинку та ігор відвідувачів | 20 | 2 | 2 |
| Туалети, кімнати для куріння | 18 | — | 10 |
| Кабінет лікаря | 22 | 1 | 2 |
| Відділ кулінарії | 18 | 2 | 2 |
| Гарячий і кондитерський цехи | 5* | За розрахунком | |
| Інші виробничі цехи | 18 | 3 | 4 |
| Мийні | 20 | 4 | 6 |
| Кабінет завідувача виробництвом | 20 | 2 | — |
| Сервізна | 18 | 1 | 1 |
| Харчова технологічна лабораторія | 20 | 2 | 3 |
| Адміністративні та службові приміщення, радіорубка | 20 | 1 | 1 |
| Гардероб персоналу | 20 | 5 | — |
| Душові | 25 | — | 5 |
| Кімната особистої гігієни жінок | 22 | 1 | 2 |
| Білизняна | 18 | 2 | 2 |
| Ремонтні майстерні | 18 | За розрахунком | |
| Комори сухих і бутильованих продуктів, інвентарю | 12 | — | 1 |
| Комори овочів, солінь і тари | 5 | — | 2 |
| Завантажувальна, експедиція | 16 | 3 | — |
| Зала холодильних машин із водяним охолодженням | 16 | 3 | 4 |
| Охолоджувані камери для овочів | * | 0,17 | 0,17 |
| Охолоджувані камери харчових відходів | * | — | 10 |
| Шлюз біля камери харчових відходів | 5 | — | — |
* Для охолоджуваних камер температура визначається технологічним проєктом. У таблиці для гарячого та кондитерського цехів зазначено розрахункове значення 5 °C, однак повітрообмін для них визначається окремим розрахунком, а не множенням об’єму приміщення на кратність.
Джерело: додаток М, таблиця М.1 ДБН В.2.2-25:2009 зі змінами №1 та №2.
Особливості вентиляції ресторану відповідно до вимог ДБН
Окрім розрахункових витрат повітря, під час проєктування необхідно враховувати низку спеціальних вимог.
- Роздільні системи. Витяжна вентиляція приміщень для відвідувачів, гарячих цехів і мийних, а також місцевих відсмоктувачів від технологічного обладнання проєктується окремо відповідно до вимог ДБН.
- Роздільний приплив. Повітря до приміщень для відвідувачів і виробничих приміщень подається окремими припливними системами.
- Розміщення викидів. Якщо ресторан вбудований у житловий будинок або прибудований до нього, витяжні викиди мають розміщуватися вище покрівлі житлового будинку.
- Розрідження в гарячому цеху. Необхідно організувати такий повітряний баланс, за якого повітря з кухні не поширюватиметься до обідньої зали та сусідніх приміщень.
- Компенсація місцевої витяжки. Під час розрахунку загальнообмінної вентиляції враховується повітря, яке вже видаляється місцевими витяжними пристроями.
- Рециркуляція. Відповідно до профільних вимог рециркуляція під час кондиціонування допускається в межах одного приміщення.
- Теплові завіси. Для тамбурів входів до приміщень для відвідувачів із кількістю місць від 100 передбачаються теплові завіси.
- Утилізація тепла. Під час проєктування слід враховувати вимоги до енергоефективності та утилізації теплоти витяжного повітря, а також обмеження щодо застосування окремих типів теплоутилізаторів.
Пункт 7.2.9 ДБН В.2.2-25:2009 передбачає подачу безпосередньо до гарячого цеху 40 % припливного повітря, призначеного для його вентиляції. Решта подається через обідню залу.
Це нормативне положення необхідно враховувати під час проєктування повітряного балансу, а не сприймати як універсальне співвідношення для будь-яких схем вентиляції.
Розрахунок вентиляції в залі для відвідувачів
Вентиляція обідньої зали має забезпечувати необхідну кількість зовнішнього повітря для відвідувачів, видаляти надлишкове тепло та підтримувати комфортні параметри мікроклімату.
Під час розрахунку враховуються:
- площа та висота приміщення;
- максимальна кількість відвідувачів;
- тепловиділення від людей та освітлення;
- сонячні теплоприпливи через вікна;
- робота обладнання та системи кондиціонування;
- вимоги до якості внутрішнього повітря.
ДБН В.2.2-25:2009 (п. 7.2.7) передбачає розрахунок повітрообміну в обідніх залах на асиміляцію надлишкових теплоприпливів. Повний тепловий потік від одного відвідувача для такого розрахунку приймається рівним 116 Вт.
Водночас для визначення необхідної кількості зовнішнього повітря корисно враховувати таблицю X.2 додатка Х ДБН В.2.5-67:2013. У ній наведено питомі витрати вентиляційного повітря для різних типів приміщень та умов мікроклімату.
Питома витрата повітря для ресторану
Питому витрату зазначено в дм³/(с·м²), тобто в літрах за секунду на квадратний метр площі. Це не витрата на одного відвідувача. Для перерахунку в м³/год на 1 м² значення множать на 3,6.
| Умови мікроклімату | Розрахункова площа, м²/особу | Дуже низький рівень забруднення, дм³/(с·м²) | Низький рівень забруднення, дм³/(с·м²) | Високий рівень забруднення, дм³/(с·м²) | Додатково у разі куріння, дм³/(с·м²) |
|---|---|---|---|---|---|
| Підвищені оптимальні | 1,5 | 7,5 | 8,0 | 9,0 | — |
| Оптимальні | 1,5 | 5,2 | 5,6 | 6,3 | 5,0 |
| Допустимі | 1,5 | 3,0 | 3,2 | 3,6 | 2,8 |
Для переведення питомої витрати з дм³/(с·м²) у м³/год на м² необхідно помножити значення на 3,6.
Наприклад, для значення 6,3 дм³/(с·м²):
Для зали площею 100 м² це становитиме 2268 м³/год.
Однак це значення стосується певного поєднання умов мікроклімату та рівня забруднення. Його не можна автоматично приймати для будь-якого ресторану без перевірки інших розрахункових умов.
Крім того, таблиця передбачає розрахункову площу 1,5 м² на одну особу. Тому витрату за площею та витрату за кількістю відвідувачів не можна довільно порівнювати з довільною нормою в м³/год на людину.
| Умови мікроклімату | Розрахункова площа, м²/особу | Дуже низький рівень забруднення, дм³/(с·м²) | Низький рівень забруднення, дм³/(с·м²) | Високий рівень забруднення, дм³/(с·м²) |
|---|---|---|---|---|
| Підвищені оптимальні | 2,0 | 5,5 | 6,0 | 7,0 |
| Оптимальні | 2,0 | 3,8 | 4,2 | 4,9 |
| Допустимі | 2,0 | 2,2 | 2,4 | 2,8 |
Друга частина таблиці X.2 стосується приміщень типу «клас», а не ресторанів. Тому її значення не можна використовувати замість показників для ресторанів.
Остаточна витрата повітря визначається з урахуванням застосовних нормативних вимог, розрахунку теплоприпливів і фактичних умов експлуатації. Якщо в залі передбачено кондиціонування, воно допомагає компенсувати теплове навантаження, але не скасовує необхідності подачі зовнішнього повітря.
Витяжна вентиляція кухні: зонти та розрахунок продуктивності
Основний елемент місцевої витяжної вентиляції професійної кухні — витяжний зонт, який встановлюється над тепловим обладнанням.
Його завдання — захопити та видалити забруднене повітря безпосередньо в місці його утворення. Що ефективніше організовано захоплення тепла, пари, диму та жирового аерозолю, то менше забруднень потрапляє до приміщення кухні.
Продуктивність витяжки залежить від кількох чинників:
- типу та потужності кухонного обладнання;
- кількості теплових приладів, що працюють одночасно;
- розмірів і конструкції зонта;
- висоти встановлення над обладнанням;
- наявності бічних стінок та інших елементів, що обмежують поширення забрудненого повітря;
- організації компенсаційного припливу;
- швидкості руху повітря та аеродинамічного опору системи.
Скільки повітря має видаляти витяжний зонт?
Витрата повітря через зонт визначається не лише його геометричними розмірами. Важливо забезпечити надійне захоплення висхідного теплового та забрудненого потоку, не допускаючи його виходу за межі зонта.
Для попередньої оцінки можна використовувати швидкість повітря на площині відкритого перерізу зонта. Як орієнтовне значення в простих розрахункових прикладах нерідко розглядається швидкість близько 0,7 м/с. Але це не універсальна нормативна величина: необхідна витрата залежить від конструкції зонта, типу обладнання та умов захоплення повітря.
Наприклад, для зонта розміром 2000 × 800 мм площа відкритого перерізу становить:
2,0 × 0,8 = 1,6 м².
За умовної середньої швидкості 0,7 м/с орієнтовна витрата становитиме:
Це спрощений приклад для попередньої оцінки, а не готове проєктне значення для будь-якого зонта.
Цей приклад показує, чому не можна підбирати витяжний вентилятор виключно за діаметром патрубка або встановлювати малопотужний осьовий вентилятор на великий кухонний зонт, розраховуючи отримати необхідну продуктивність.
Під час остаточного підбору необхідно враховувати опір жирових фільтрів, очисних установок, повітроводів, фасонних елементів і викидного пристрою. Робоча точка вентилятора має відповідати розрахунковій витраті повітря за повного опору системи.
Розмір і конструкція витяжного зонта
Геометричні розміри зонта визначаються розмірами теплового обладнання та умовами захоплення забрудненого повітря.
Під час проєктування враховуються:
- довжина та ширина обладнання;
- висота встановлення зонта;
- необхідний винос зонта за межі обладнання;
- пристінне або острівне розташування;
- наявність бічних стінок і жирових фільтрів;
- можливість організації повітряного душування;
- особливості руху повітряних потоків у приміщенні.
Як правило, витяжний зонт має перекривати робочу поверхню обладнання з необхідним запасом по периметру. Що вище розташований зонт, то складніше утримати висхідний забруднений потік у його межах.
Для обладнання, розташованого біля стіни, застосовуються пристінні зонти. Для острівних технологічних ліній використовуються острівні конструкції, які потребують уважнішого розрахунку захоплення повітря з усіх боків.
Розмір зонта, висота його встановлення та величина виносу за межі обладнання мають визначатися спільно, а не підбиратися незалежно одне від одного.
Компенсаційний приплив повітря на кухні
Одна з поширених помилок під час облаштування вентиляції ресторану — проєктування потужної витяжки без організації відповідного припливу повітря.
Якщо витяжні зонти видаляють, наприклад, кілька тисяч кубометрів повітря за годину, така сама кількість повітря має надходити до будівлі з урахуванням інших витяжних систем і передбаченого повітряного балансу.
Якщо припливу недостатньо, у кухні виникає надмірне розрідження. Це може призводити до таких проблем:
- ускладненого відчинення вхідних дверей;
- надходження повітря через нещільності та випадкові отвори;
- погіршення роботи витяжних зонтів;
- перетікання запахів із кухні до інших приміщень;
- появи протягів і дискомфорту для відвідувачів;
- збільшення тепловтрат у холодний період.
Навіть потужний вентилятор не забезпечить розрахунковий повітрообмін, якщо до приміщення не надходить необхідна кількість повітря. Тому витяжну та припливну системи необхідно розраховувати спільно.
Тому одночасно з розрахунком витяжки необхідно проєктувати компенсаційний приплив.
Припливне повітря можна подавати безпосередньо до кухні та інших приміщень відповідно до прийнятої схеми повітряного балансу. При цьому важливо правильно організувати напрямок руху повітря: з чистіших зон до приміщень із підвищеним рівнем забруднення, а не навпаки.
Для гарячого цеху необхідно передбачати розрідження відносно суміжних приміщень. Але воно не має бути настільки великим, щоб порушувалася робота витяжного обладнання або виникали проблеми з експлуатацією приміщення.
Очищення повітря витяжної системи кухні
Витяжне повітря професійної кухні містить не лише тепло та водяну пару. Залежно від технології приготування їжі в ньому можуть бути присутні жирові аерозолі, дим, сажа, зола, дрібні частинки та речовини, що спричиняють характерні кухонні запахи.
Особливо актуальною є проблема очищення для ресторанів, розташованих у житлових будинках, торговельних центрах і будівлях із щільною навколишньою забудовою. Неправильно організований викид може стати причиною скарг мешканців і відвідувачів сусідніх об’єктів.
Для очищення витяжного повітря застосовуються різні пристрої. Залежно від характеру забруднень можуть використовуватися:
- Жировловлювальні фільтри. Встановлюються в зонтах і затримують великі краплі жиру.
- Гідрофільтри. Використовують воду для охолодження потоку та вловлювання частини забруднень, а також для гасіння іскор у передбачених конструкцією установках.
- Електростатичні фільтри. Вловлюють дрібнодисперсні частинки жиру та диму.
- Вугільні фільтри. Призначені для адсорбції деяких газоподібних речовин, що спричиняють запахи.
Ці пристрої не є взаємозамінними. У складних випадках може знадобитися кілька послідовних ступенів очищення. Склад обладнання визначається характером забруднень і параметрами витяжної системи.
Детальніше про принцип роботи обладнання можна прочитати в нашій окремій статті про фільтри для витяжної системи кухні ресторану.
Гідрофільтри

Гідрофільтр — пристрій мокрого очищення витяжного повітря. Залежно від конструкції всередині нього створюється водяна завіса, розпилення або інтенсивний контакт повітряного потоку з водою.
Основні завдання гідрофільтра:
- охолодження гарячого витяжного потоку;
- гасіння іскор і затримування частини гарячих частинок;
- вловлювання частини сажі, золи та інших забруднень;
- зменшення кількості забруднень, що надходять до наступних ділянок повітроводу.
Особливо актуальним є застосування гідрофільтрів на кухнях із мангалами, хосперами, дров’яними печами для піци та іншим обладнанням, що працює на твердому паливі або відкритому вогні.
Гідрофільтр не забезпечує повного видалення жирового аерозолю та запахів. Його ефективність залежить від конструкції, режиму роботи та складу забруднень. Він також не замінює протипожежні заходи й регулярне очищення повітроводів.
Електростатичні фільтри

Електростатичний фільтр призначений для вловлювання дрібнодисперсних частинок жиру, масляного аерозолю та диму.
Принцип його роботи ґрунтується на електричному заряді частинок забруднень. Усередині установки вони проходять через іонізаційну секцію, після чого притягуються до колекторних пластин і осідають на них.
Такий спосіб очищення дає змогу затримувати частинки, які можуть проходити крізь звичайні механічні фільтри.
Електростатичні установки потребують періодичного очищення колекторних пластин і контролю стану електричних елементів. У разі накопичення жиру ефективність фільтрації знижується.
Також важливо розуміти, що звичайний електростатичний фільтр не є повноцінним пристроєм для видалення всіх запахів. Він затримує частинки диму та жиру, але не обов’язково видаляє газоподібні речовини, які й формують запах.
Вугільні фільтри

У вугільних фільтрах використовується активоване вугілля з розвиненою пористою структурою. Його завдання — адсорбувати частину газоподібних речовин, присутніх у витяжному повітрі та таких, що спричиняють неприємні запахи.
Вугільні фільтри можуть застосовуватися у вигляді касет або спеціальних блоків із картриджами. Їхня ефективність залежить від типу та кількості сорбенту, швидкості руху повітря, часу контакту, температури й вологості потоку.
Вугільний фільтр зазвичай встановлюють після попереднього очищення повітря від жиру та диму. Якщо жир потрапляє безпосередньо на активоване вугілля, його пори забруднюються, а ефективність швидко знижується.
Активоване вугілля має обмежену адсорбційну ємність, тому фільтрувальний матеріал необхідно періодично замінювати або регенерувати, якщо це передбачено виробником.
Яку систему очищення обрати?
Вибір залежить від технології приготування їжі та складу забруднень.
- Кухня з мангалом або дров’яною піччю. Особливу увагу приділяють гасінню іскор, охолодженню гарячого потоку та видаленню сажі. Для цього можуть застосовуватися гідрофільтри й інші спеціалізовані пристрої.
- Кухня з фритюрницями, грилями та жарильними поверхнями. Основним завданням стає вловлювання жирового аерозолю та диму. Для цього застосовуються жировловлювальні й електростатичні фільтри.
- Ресторан із проблемою поширення запахів. Після попереднього видалення жиру та диму можуть застосовуватися вугільні фільтри або інші установки обробки газової фази.
Для складних об’єктів може застосовуватися комбінована схема:
Жировловлювальний фільтр → гідрофільтр (за потреби) → електростатичний фільтр → вугільний фільтр.
Це не універсальна послідовність для всіх ресторанів. Склад обладнання та порядок його встановлення визначаються розрахунком, паспортами обладнання й характером забруднень.
Необхідно також враховувати, що кожен додатковий ступінь очищення створює аеродинамічний опір. Тому вентилятор має підбиратися з урахуванням сумарних втрат тиску на фільтрах, повітроводах та інших елементах системи.
Приклади проєктів вентиляції ресторанів
Проєктування вентиляції починається з вивчення планування об’єкта та технологічного завдання. Важливо заздалегідь визначити розташування кухонного обладнання, витяжних зонтів, вентиляційних камер, повітроводів і місць викиду повітря.
У проєктній документації опрацьовуються:
- розрахункові витрати припливного та витяжного повітря;
- схеми вентиляції кухні та обідньої зали;
- розташування й розміри витяжних зонтів;
- підбір вентиляторів за витратою та тиском;
- схеми компенсаційного припливу;
- обладнання для очищення витяжного повітря;
- розміщення повітроводів і вентиляційного обладнання;
- автоматика та керування системами.
Нижче можна ознайомитися з додатковими матеріалами:
Витяги з ДБН В.2.2-25:2009 для підприємств громадського харчування
Приклад цін на гідрофільтри в Україні
Каталог електростатичних фільтрів TRION
Проєктування та монтаж вентиляції кафе і ресторанів
Грамотно спроєктована вентиляція ресторану — це не просто встановлення витяжного вентилятора та кількох повітроводів. Це узгоджена робота місцевих відсмоктувачів, загальнообмінної вентиляції, припливних установок, систем кондиціонування та обладнання для очищення повітря.
Наша компанія пропонує комплексні інженерні рішення для кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування.
Ми можемо допомогти з підбором обладнання, розрахунком повітрообміну, проєктуванням вентиляційних систем та організацією монтажу з урахуванням особливостей конкретного об’єкта.
Якщо ви плануєте відкриття ресторану, реконструкцію кухні або модернізацію наявної вентиляції, зверніться до наших фахівців. Для попередньої оцінки можна надати планування приміщення, перелік кухонного обладнання та інформацію про розташування об’єкта.
Замовте консультацію інженера та кошторис для вашого об’єкта
Вишліть проект, напишіть нам у зручний месенджер чи звоніть по т. +380679392929

