При проектуванні та будівництві СТО та цехів фарбування дуже важливим етапом є створення правильної системи вентиляції. Від якості розподілу повітря залежить не тільки швидкість і тривалість роботи співробітників, але і кінцевий результат.
Вентиляцію станції можна поділити на такі технологічні зони:
• Ділянка мотористів – тут зазвичай активно виділяються гази від двигунів.
Будь 
-якому майстру складно 8 годин пропрацювати в кімнаті наповненій газами, тому обов’язково необхідне їх відведення. Для цього використовують спеціальні насадки на вихлопні труби автомобілів. Насадка приєднана до термостійкого “рукава”, який з’єднаний з витяжним вентилятором.
Можна використовувати спеціалізований повітропровід для вихлопних газів або звичайний гнучкий повітропровід. Їхня вартість відрізняється на порядок, а термін служби на 2 порядки. Тому, якщо це дозволяє бюджет об’єкта, краще одразу відповідні вироби.
• У кузовному цеху станції виділяються гази від зварювальних апаратів. Вони не менш шкідливі, ніж вихлопні гази. Їх теж можна відводити за допомогою спеціальних рукавів на вулицю або використовувати очищувачі цих газів. Агрегат для очищення зварювальних газів. 
Найзручнішим варіантом є витяжка, що переміщається з гнучким рукавом, за допомогою якої механік може самостійно підвести витяжку куди необхідно і найбільш тонко все налаштувати.
• Камера фарбування є найскладнішою з точки зору вентиляції частиною СТО. У стандартній серійній камері фарбування завжди використовують вентилятори, що поставляються разом з самою камерою, і газовий пальник для непрямого нагріву повітря, що подається. Це з тим, що з рівного нанесення фарби на автомобіль повинні створюватися правильно розраховані потоки повітря. При недотриманні цієї технології частинки фарби лягають нерівномірно і на автомобілі явно видно розлучення та дефекти фарбування. Нормально пофарбувати автомобіль у саморобній камері, з вентиляцією, спроектованою абияк можна, але складно, як кажуть. Повітря, що подається в фарбувальну камеру зверху, проходить через фільтр, що пилозатримує, а повітря, що відсмоктується з камери, проходить через фарбозатримуючий. Кратність повітрообміну в камері може досягати 130-200 разів. Повітря може або циркулювати по камері, або подаватися прямотоком і також викидатися – залежно від режиму камери – «сушіння» або «фарбування». Нижче показано схему роботи камери.
• Участок выготовки – схема работы этой зоны аналогична покрасочной камере, по крайней мере воздухообмен проектируется высоким – около 100-150 крат. В остальном требования мягче. Тут необходима, в первую очередь, вытяжная вентиляция для того, чтобы быстро удалять образовывающиеся от шлифовки частицы – дабы создать работнику комфортные условия и не дать им осесть на автомобиле. Забор воздуха иногда делают из нижней, средней и верхней зон участка. Вытяжку компенсируем подогреваемым притоком конечно.
Резюмуючи все сказане вище можна сказати, що варто з відповідальністю підійти до організації системи вентиляції СТО, так як це прямо чи опосередковано впливає на ставлення клієнтів до Вас і репутацію підприємства в майбутньому, а відповідно і на отримуваний дохід.
Слід розумно оцінювати вартість вентиляційних систем . І, якщо скажемо для камери для фарбування за 14-20 тисяч євро пропонують організувати систему вентиляції вартістю 500 доларів, то це має викликати деякі сумніви.
Щоб розрахувати точну вартість проекту та монтажу системи вентиляції, звертайтесь до нашого фахівця за тел. (067) 939-29-29 або (044) 221-93-35 або Замовте консультацію !
